Травматичні ігри. Як впізнати, що дитина молодшого віку травмована

Травматичні ігри повторюють той чи інший епізод травми. У цих іграх дитина найчастіше уособлює самого себе. Травматична гра значно відрізняється від звичайної імітаційної гри наступним:

• Насамперед, звичайна гра супроводжується позитивними емоціями і запалом, чого повністю позбавлена ​​травматична гра. Вона характеризується одноманітністю і настільки наближається до сюжету травми, що викликає тривогу та страх. Діти монотонно повторюють той самий сюжет гри, не вносячи туди жодних змін, жодного розвитку. У таких іграх, як правило, відсутні катастрофічні елементи, тобто. діти, програвши певні сюжети, не відчувають полегшення.
• Звичайна наслідувальна гра є доцільною поведінкою служить розвитку та соціалізації дитини, для цього включає у собі широкий діапазон ролей (мама, тато, лікар, воїн та інших.). Чим більше ролей «приміряє» до себе дитина, тим більше вона розвивається. В протилежність цьому, травматична гра недоцільна. Вона повторюється з характерною для навя'зливості непохитністю і монотонністю - не схильна до імпровізації, точно повторює сюжет травми. Дитина тут грає саму себе і обтяжується негативними емоціями.
• Зазвичай імітаційна гра має місце в інтервалі від 3 до 12 років. Що стосується травматичної гри, вона може продовжуватися і в наступні роки, а у дорослих видозмінюється на травматичну діяльність. Наприклад, при наявності у людини творчих здібностей це може втілитись у сюжетах художньої продукції.

Якщо ви бачите такі прояви гри в дитини, вам необхідно ввернути додаткову увагу на її стан, перевірити наявність інших ознак психологічного травмування, або звернутися з цим до фахівця, що може визначити стан  дитини.