Методика «Я СТВОРЮЮ КАЗКУ»
Мета: навчити батьків або дорослих, які піклуються про дитину, покращувати емоційний стан дитини раннього віку.
Коли використовують: коли батьки або дорослі, які піклуються про дитину, скаржаться на її поведінку чи емоційний стан (почуття страху, гніву, образи).
Тривалість: від 15 до 40 хвилин
Придумати головного героя/головну героїню, описати, його/її, місце, де він/вона знаходиться, та що він/вона зазвичай робить («їжачок жив у лісі», «він був сірий з довгими голками», «збирав гриби та яблука», «був добрий, пригощав друзів»).
Придумати перепону, яку головний герой/головна героїня мають здолати («одного разу лисиця вирішила забрати в нього всі яблука, прийшла до його будиночка й почала гучно стукати у двері»).
Придумати, як головний герой/головна героїня здолали перепону, хто йому/їй допоміг («їжачок не розгубився і зателефонував своїм друзям – пташкам, які прилетіли та стали клювати злу лису»).
Придумати, чим закінчилася казка («зла лиса злякалася та втекла, а їжачок подякував пташкам і пригостив їх яблучком»).
Запитати дитину та разом сформулювати, що головне в цій казці, який висновок можна зробити, яку мудрість можна винести з неї («коли тобі складно, ти можеш звернутися за допомогою та отримати її»).
Батьки можуть складати подібні казки разом з дитиною, навчаючи її знаходити вихід із складних ситуацій.
(джерело Довідник «Травматичні події: психологічна підтримка та самодопомога», Наталя Несенюк, Наталія Чудаєва, Олексій Мурашкевич)