Рекомендації з підтримки дітей з особливими освітніми потребами
Не всі діти з ООП здатні заявити про свої інтереси і тим паче відстояти їх, тому дуже важливо, щоб і батьки, і спеціалісти поважали їх права.
Намагайтесь не обговорювати дитину з іншими в її присутності, поважайте її особисті кордони. Навіть, якщо така дитина не розмовляє або погано розуміє звернену мову, вона, цілком можливо, повністю або частково розуміє, про кого і з яким емоційним посилом йде мова.
Дозвольте дитині з гідністю йти на обґрунтований ризик. Дуже бажано, щоб дитина мала можливість самостійно здійснювати різноманітні дії (особливо із самообслуговування), навіть якщо це створює певні незручності для навколишніх.
Допомагайте дитині обирати заняття, які відповідають її біологічному віку у тих сферах, де це можливо. Наприклад, якщо Ваш підліток з ООП хоче одягатися так, як його однолітки або слухати підліткову музику, то підтримайте його.
Діти з комбінованими порушеннями потребують багато часу для оволодіння новими навичками. Крім того, часто їм також складно переносити набуті навички у нові ситуацію.
Не варто очікувати, що якщо Ваша дитина застібує одяг на ляльці, то вона з легкістю застібне і одяг на собі. Або якщо вона легко годує іграшку, то так само легко може їсти сама.
Намагайтесь навчати навичкам у звичайних повсякденних справах! При будь-якій можливості, практикуйте використання набутих практичних умінь у тому середовищі, де вони зустрічаються у звичному житті: вчіть куховарити в кухні, а користуватися гігієнічними засобами у ванній кімнаті тощо.
Багато дітей з ООП не можуть опанувати нову навичку одразу в цілому. В такому випадку доцільно розкласти її на окремі кроки. Для цього потрібно проаналізувати навичку і розглянути окремо кожен крок у послідовності дій.
Наприклад, коли ми намагаємось навчити дитину самостійно чистити зуби, то першим кроком може бути формування звички тримання зубної щітки у роті. (Додаткові труднощі тут можливі також через підвищену чутливість дитини до тактильних відчуттів, через що вона може усіляко уникати зубної щітки і взагалі їжі з незнайомою текстурою).
Після цього можна додати наступні кроки:
- знайти і взяти в руки зубну пасту,
- відкрутити ковпачок,
- вичавити пасту на зубну щітку,
- сформувати звикання до смаку та текстури зубної пасти,
- навчити дитину виконувати рухи зубною щіткою,
- ополіскування водою,
- повернути пасту на щітку на свої місця.
До нового кроку доцільно переходити тільки тоді, коли попередній повністю засвоєно.
Під час навчання новим або складним навичкам корисним може бути записати усі окремі кроки, а тоді вже розпочинати рухатися ними.
Рівні підказки
Максимальна самостійність дитини з ООП - це одне з найважливіших завдань у її вихованні. Проте всі діти під час навчання новому потребують підказок та допомоги дорослих.
Рівні підказки (допомоги):
Самостійне виконання - допомога дорослого не потрібна.
Словесна підказка - дорослий дає усні вказівки і нагадування, коли це необхідно.
Моделювання - дорослий демонструє дитині виконання завдання.
Фізична підказка - дорослий допомагає дитині, злегка торкаючись її або спрямовуючи. Наприклад, показує пальцем, куди потрібно поставити предмет, або злегка торкається ноги, щоб підказати, що потрібно зробити крок вперед.
Фізична допомога - дорослий фізично допомагає дитині частково або повністю виконати завдання. При цьому бажано надати дитині самостійно завершити дію.
Звісно, при потребі ці рівні можуть бути поєднані у різних комбінаціях