Як підтримати дитину підліткового віку в складні часи

Підлітковий вік - це вік формування життєвих цінностей, принципів та цілей, перебудови комунікації із однолітками та дорослими, формування “Я - концепції” тощо. Дитина у віці з 11 до 17 років набуває досвіду взаємодії із дорослим світом та визначає вже власний шлях, яким буде слідувати (переконання, професійне самовизначення, модель поведінки із протилежною статтю тощо). У цьому важливу роль відіграє соціальна ситуація, в якій перебуває дитина, а саме: широке коло спілкування, залученість до різних видів діяльності, умова для реалізації особистісного потенціалу.

Однак, в останні роки, через пандемію та загарбницьку війну на теренах України, діти підліткового віку опинилися в умовах соціальної ізоляції, стані невизначеності, обмеженості в своїх діях. Вони гостро переживають цей період. І якщо діти молодшого віку сприймають виклики сьогодення через призму наданої з боку батьків інформації, то підлітки в цьому контексті вже самостійні, мають доступ до інформації, їх думка та емоції вже майже не залежать від думки дорослих.

Підлітки, які опинилися в складних для них життєвих ситуаціях (живуть на окупованих територіях, стали вимушеними переселенцями, близькі на фронті, батьки подали на розлучення), можуть проявляти наступні поведінкові особливості:

• бурхливі реакції на дії дорослих, спроби налагодити комунікацію, спроби заохочення до діяльності тощо;
• страх залишатися самому;
• пошук винного (батьків — як ви це допустили?);
• глибоке відчуття горя;
• відчуття сорому чи провини за те, що не вдалося чи не було можливості допомогти іншим;
• реакція заперечення;
• відхід у деструктивну поведінку (вживання алкоголю, тютюну, наркотичних речовин);
• бажання виділитися (прояви демонстративною поведінки);
• може бути підвищена агресивність (на людей, предмети);
• бажання бути героєм (тягнуться в місця небезпеки, щоб реалізувати себе);
• провокуюча поведінка (тролінг);
• зростання проявів ризикованої чи самодеструктивної поведінки, аутоагресія (відвідування небезпечних місць, самоушкодження, наприклад, вирізання гострими предметами на шкірі рук чи бедер фігур тощо);
• відчуття безпорадності та безнадії щодо сьогодення та майбутнього.

Підлітки - дуже небезпечна вікова група, якщо дорослі не можуть впливати на неї. Це вік, коли відбувається розчарування в батьках.

Якщо в підлітка з батьками не склалися довірливі відносини, то підлітки шукають їх за межами родини, серед однолітків або старших за віком. Які будуть наслідки, залежить від «вулиці». Якщо група за своєю поведінкою антисоціальна, то й наслідки відповідні. Якщо це волонтери, то можемо говорити про позитивний вплив і відповідну поведінку.

дорослим, які знаходяться поруч із дитиною, важливо надавати їй якісну доцільну, але не нав’язливу психологічну підтримку.

Дитину такого віку необхідно заохочувати до обговорення її тривог, вираження страху та суму. Разом шукати відповіді на важливі питання, дискутувати. Головне — залучити до діалогу.

Необхідно транслювати дитині абсолютне прийняття вами її особистості та переживань. Важливо пояснити підлітку, що усі його почуття є нормальними, в тому числі злість, гнів, тривога, страх тощо.

Допомагайте фільтрувати інформацію, так як вміння аналізувати та критично ставитись до всього, що є в інформаційному просторі, ще не сформоване.

Знайдіть спосіб допомогти підлітку звільнятися від сильних емоцій. Говоримо підліткам, що плакати —нормально, кричати —нормально, злитися — нормально. Запропонуйте підлітки техніки на розслаблення та вивільнення негативних емоцій (арт - терапія, аутогенне тренування тощо).

Оскільки негативні емоції доють сильну напругу в тілі, залучить підлітка до будь-якою можливості випустити їх через фізичну діяльність або гру.

Набагато легше переживати те, що відбувається, коли ми можемо впливати на ситуацію, відчуваємо причетність до спільної справи. Зараз підлітки активно допомагають онлайн. Наприклад, відслідковують фейки в інтернеті. Також, можна запропонувати підлітку прийняти участь в якійсь соціальній акції, поволонтерити в притулку для тварин чи серед молодших провести творче заняття у пункті для вимушених переселенців.

Підтримуйте ненасильницьку тактильну комунікацію із підлітком. Обійми є важливою складової у вихованні дитини будь-якого віку.

Усвідомити потребу в психологічній допомозі здатна не кожна дитина. Нав'язування їй, особливо підлітку, такої допомоги може спричинити роздратування й агресію з її боку. Тому дорослі, які перебувають поруч (родичі,практичні психологи, соціальні педагоги, вчителі), мають бути чутливими до потреб дитини: не наполягати на допомозі, однак бути готовими надати її.

Якщо допомога потрібна, важливо, щоб дорослий критично оцінив свої можливості, а за необхідності — делегував роботу відповідним фахівцям.

Емоційну підтримку може надати кожний, хто є поруч, навіть нефахівець. Однак іноді дитина потребує спеціалізованої (наприклад, психологічної, медичної, психіатричної та соціальної допомоги).

Якщо Ви розумієте, що самостійно не справляєтесь, то зверніться до фахівця.