Проблемна поведінка дитини з ООП як засіб спілкування

Ми всі так чи інакше спілкуємось з допомогою поведінки. Наприклад, простягаємо руки до дитини, очікуючи, що вона підійде; сміємось; плачемо; голосно та демонстративно закриваємо двері та багато іншого.

Через низку причин дитина з ООП може мати складнощі із спілкуванням та повідомленням про свої проблеми або потреби.

Спробуйте поглянути на “погану” та “проблемну” поведінку дитини як на спробу спілкування, передавання певного повідомлення.

Наприклад, якщо дитина кричить та розкидає речі, про що це може повідомлення? “Мені нудно”, “У мене щось болить”, “Я сильно розізлився, бо у мене не вийшло задумане” чи щось інше.

Якщо Ви зможете зрозуміти причину поведінки, повідомлення, яке вона транслює, то Ви зможете зробити і наступні кроки: усунути причини такої поведінки та/або вчити дитину соціально прийнятним способам вираження.

Якщо дитина з ООП поводить себе неналежно (на Вашу думку), спробуйте наступні дії

- Переконайтесь, що дитина розуміє ті вимоги, які Ви перед нею поставили і може їх виконати. (Можливо, вимога сидіти і не рухатись протягом години є фактично не можливою для здійснення конкретною дитиною).

- Демонструйте бажану та адекватну поведінку на власному прикладі. (Якщо Ви нервуєте і підвищуєте голос, то не варто очікувати, що дитина буде поводити себе інакше).

- Відмічайте і завжди хваліть дитину, коли вона демонструє бажану поведінку!

- Відмічайте та хваліть інших дітей (в присутності дитини з ООП) за бажану поведінку. Будь ласка, не потрібно при цьому дорікати дитині з ООП і питати, чому вона так не може і т.п.

- Переключайте увагу дітей з ООП з небажаної поведінки на позитивні моменти, пробуйте різні способи, щоб зацікавити її.

Обирайте ті наслідки, які є значущими для дитини з ООП

Обираючи наслідки поведінки, зверніть увагу на те, що вони повинні бути значущими для кожної окремої дитини.

Враховуйте рівень розвитку дитини, її фізичні можливості та фактичні інтереси і бажання. Наприклад, чи є сенс у тому, щоб нагородити наліпкою дитину, яка погано бачить? Якщо дитина не любить групові заняття, а навпаки їй подобається діяльність наодинці, то застосування такого наслідку, як “вивести з групи в окрему кімнату” не можна розцінювати як негативний. А незряча дитини може навіть не зрозуміти, що її “виключили” з групи або посадили на окремий стілець подалі від інших.

Для багатьох дітей (особливо з комбінованими порушеннями) зрозумілими та ефективними можуть бути тільки негайні наслідки, які безпосередньо пов'язані з їх поведінкою у даний момент. Наприклад, якщо учень погано поводив себе на заняттях, то наслідок на кшталт “через ти не зможеш післязавтра піти разом з іншими дітьми на виставу” не є доречними та доцільними. Післязавтра - це занадто далеко у часі, а вистава може і не мати прямого відношення до конкретного заняття.

Таким чином, бажано, щоб наслідки поведінки для дітей з ООП були негайними та напряму пов'язаними із конкретними вчинками.

Дитячий психолог Катерина Довгопола спеціально для «Підтримай дитину»