Психологічні виклики та потреби дітей дошкільного віку та освітян в умовах війни: висновки дослідження ГО «Підтримай дитину»

У зв'язку зі складною ситуацією в Україні, пов’язаною з військовим конфліктом та тимчасовою окупацією деяких регіонів країни, психічне благополуччя дітей є об'єктом серйозної турботи. Військова агресія може мати довгострокові наслідки для психічного здоров’я дітей, адже дитяча психіка особливо вразлива до стресу та травматичних подій, тому важливо розуміти виклики, з якими стикаються дошкільники, щоб визначити ефективні стратегії підтримки для забезпечення їхнього психічного здоров'я.

Для вивчення цього питання, у серпні 2023 року,  ми провели опитування в межах Київської області, в якому взяли участь 7522 батьків дошкільнят та 2427 освітян, що працюють з дошкільниками. Це дало нам змогу визначити потреби дітей дошкільного віку щодо інтервенцій для покращення їх психосоціального благополуччя та потреби освітян у підвищенні компетенцій з питань психологічної підтримки.

У контексті умов військової агресії та небезпечного середовища, діти можуть зазнавати психологічного стресу та впливів, які відображаються у різних сферах їхнього життя: складнощі з контролем своїх емоцій; ускладнення в соціальній взаємодії з однолітками або дорослими, коли діти відчувають страх або невпевненість у нових ситуаціях або із новими людьми; збільшена тривожність через невизначеність та небезпеку у навколишньому середовищі; зміни у поведінці, поява агресії, гіперактивності або, навпаки, апатії та відмови від інтеракції з оточуючими; проблеми зі сном або апетитом; втрата відчуття безпеки та довіри до світу навколо них, що може впливати на їхні взаємини з дорослими та іншими дітьми.

Звертаючись до актуального психологічного стану дошкільників і спираючись на спілкування та спостереження під час роботи з дітьми, освітяни виділяють деякі найбільш поширені проблеми:

Результати опитування та спостережень свідчать про те, що діти дошкільного віку, гостро потребують психологічної підтримки від дорослих. Однак, освітяни не усвідомлюють своєї ролі у підтримці психологічного благополуччя і здоров’я у дітей та важливості набуття відповідних компетенцій. Проте розуміють важливість підтримання власного психологічного благополуччя, адже ресурсний і стійкий дорослий має більше шансів позитивно вплинути на дітей та надати їм потрібну підтримку.

Батьки дошкільнят, які взяли участь в опитуванні, зазначають, що від початку військової агресії їх дітям довелось пережити наступні травматичні ситуації: вимушене переміщення, коли діти були змушені залишити свої домівки та міста через загострення конфлікту; розлуку з батьками, а деякі діти досі мають досвід розлуки з одним з батьків у зв'язку з військовою ситуацією; стали свідками атак та бойових дій у своєму місті або селі; втрата своїх домашніх улюбленців; стали свідками сімейних конфліктів; втрата близької людини; втрата дому.

Наразі батьки спостерігають, що перебуваючи вдома їх діти найчастіше веселі та енергійні, але деякі діти проявляють підвищену потребу у близькому контакті з батьками, є і такі, які демонструють «емоційні гойдалки», часто бувають перезбуджені, тривожні, налякані, проявляють агресивну поведінку. Є серед них і невеликий відсоток дітей які частіше, ніж до воєнних дій, перебувають у сумному, виснаженому, апатичному, відстороненому станах. При цьому 91% опитаних батьків стверджують, що їх дитина за останні півтора року не отримувала консультацію і не відвідувала психолога, а 7,2% спілкувались з психологом епізодично і лише 1,8% - регулярно.

Таким чином стає зрозуміло, що велика кількість батьків у цьому питанні шукають підтримку в мережі інтернет і при цьому малоймовірно, що більшість з них можуть критично оцінити якість цієї інформації.

Проаналізувавши результати проведеного опитування, можемо зробити кілька важливих висновків щодо психологічного стану дітей дошкільного віку в умовах військової агресії:

1) значна частина дітей дошкільного віку, які зараз відвідують заклади дошкільної освіти Київської області потребують психологічної підтримки від дорослих, а часто і професійної допомоги;

2) наявність дефіциту кадрів у дошкільній освіті, які мають компетенції для роботи з дітьми, які переживають або пережили психотравмуючі події;

 3) відсутність у значної кількості освітяни дошкільної освіти усвідомлення важливості своєї ролі у підтримці психологічного благополуччя і здоров’я у дітей та необхідності набуття відповідних компетенцій;

4) велика кількість освітян розуміють важливість підтримання власного психологічного благополуччя та потребують допомоги у цьому питанні;

5) значна частка дітей дошкільного віку мають ризики появи негативних наслідків після психотравмуючих подій, а деякі діти вже їх демонструють. При цьому переважна кількість цих же дітей не контактувала з психологом;

 6) наявність великої частки батьків, які не мають основ психологічної грамотності щодо розуміння розвитку і виховання своїх дітей. Великий відсоток батьків намагаються вирішити це питання самостійно, часто звертаючись до не перевірених джерел інформації.

Ми вдячні всім, хто прийняв участь у нашому опитуванні. Ці висновки підкреслюють необхідність комплексного підходу до психологічної підтримки дошкільників в умовах військової агресії та злагоджених зусиль багатьох сторін, включаючи урядові структури, освітні заклади, громадські організації та сім’ї. Це не лише допоможе дітям адаптуватися до складних умов, але й забезпечить міцну основу для їхнього майбутнього розвитку та благополуччя.