Що таке акультурацiйний стрес?
Існувала думка про те, що при вступі груп в контакт, їх культури цілеспрямовано змінюватимуться. Передбачалося також, що індивіди легко змінюються в результаті процесу культурного навчання і культурної втрати. Проте, це не завжди так (навіть, як правило, не так). Культури можуть стикатися, особливо коли цілі контакту ворожі; і особи можуть конфліктувати, особливо коли недостатньо ресурсів. Крім того, процеси навчення і втрати можуть призводити до психологічних конфліктів, де, наприклад, членами домінуючих і недомінуючих груп підтримуються несумісні цінності.
Щоб вирішити цей аспект проблеми акультурації, було запропоновано поняття акультурацiйного стресу. Акультурацiйний стрес – це відповідь індивідів на події життя (що кореняться в міжкультурному контакті), коли ті перевищують можливості індивідів впоратися з ними.
Часто ці реакції включають підвищення рівня депресії (що пов'язана з досвідом культурної втрати) і занепокоєння (що пов'язане з невпевненістю в тому, як треба жити в новому суспільстві). Це поняття дуже схоже з поняттям культурного шоку, але термін "акультурацiйний стрес" бiльш прийнятний з двох причин. По-перше, термін "шок" має відтінок, пов'язаний з патологією, тоді як термін "стрес" використовується як теоретична основа при вивченні негативного досвіду людей (так звані "чинники стресу"), коли вони залучені в різні стратегії копiнгу. В рамках цих досліджень передбачається, що люди, потенційно здатні ефективно справлятися з чинниками стресу у своєму житті і досягати різноманітних результатів (адаптації), які варіюються від різко негативних до різко позитивних значень.
Таким чином, виходячи з поняття стресу (на відміну від шоку), досвід акультурації може бути як сприятливим (надання можливостей і цікавого досвіду), так і підриваючим життєві основи індивіда (обмеження можливостей і зменшення того досвіду, який надає життю сенс).
Результати численних досліджень показують високу поширеність проблем з психічним здоров'ям серед мігрантів та біженців. Зокрема, переживання "культурного шоку" і "акультурацiйного стресу" можуть посилити психологічний стан переселенців, привести до повторного стресу, нервового зриву, депресії, тривожного розладу. Важливими стресогенними чинниками є соціально-економічні умови, включаючи погане житло, бар'єри в отриманні роботи, розриви із звичним соціальним оточенням, щоденне знаходження в нових, незнайомих соціокультурних умовах.
(Джерело: Смокоова Л.С «Стрес акультурації, культурний шок та психічне здоров'я особистості в умовах добровільної або вимушеної міграції» // Актуальні проблеми психічного та психологічного здоро'я : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (26-27 квіт. 2019 р., Одеса). – Одеса : Одеський нац. ун-т, 2019.)