Що таке горе і які його види
Горе – це суб’єктивний стан, який виникає спонтанно після будь якої втрати та характеризується комплексом різноманітних почуттів та емоцій. Необхідно розуміти, що горе не обов’язково передбачає смерть когось з близьких. Горе це відчуття від будь-якої втрати.
До психічних симптомів горя відносяться:
- емоційна напруга, відчуття нереальності;
- емоційна дистанція з оточуючими, почуття соціальної та емоційної самотності;
- почуття провини, як реальної, так і уявної;
- ворожі реакції;
- втрата форм соціальної активності та колишніх, природних моделей поведінки.
До соматичних симптомів відносяться:
- фізичне страждання у вигляді періодичних нападів, тривалістю від декількох хвилин до години зі спазмами в горлі, припадками задухи, прискореним диханням і постійною потребою зітхнути;
- втрата апетиту та м’язової сили;
- можливо поява симптомів останнього захворювання померлого;
- виникнення певного захворювання, а саме ряду психосоматичних станів.
Процес переживання втрати може протікати як «нормальне» горе та як «ускладнене» горе. При цьому ускладнене горе може проявитися на різних етапах.
Основні фактори, що провокують патологічні прояви:
- раптовість втрати;
- невизначеність втрати;
- кількість втрат (що призводить до перевантаження скорботи);
- досвід переживання попередніх втрат;
- додаткові стрес-фактори;
- особистісні характеристики людини, яка переживає горе.
Ускладнене горе можна умовно поділити на наступні типи:
- хронічне або пролонговане горе. Хронічне горе характеризується тривалим терміном, іноді декілька років. Хоча втрати та є невіддільною частиною життя, важкі втрати порушують особисті кордони й руйнують ілюзії контролю та безпеки. Тому процес переживання горя може трансформуватися в розвиток хвороби: людина як би «застряє» на певній стадії синдрому втрати. Найчастіше такі зупинки відбуваються на гострій стадії, посилюються і зберігаються протягом тривалого часу симптоми, характерні для цього періоду.
- відкладене горе – це реакції із затримкою скорботи, іноді їх називають пригніченими, подавленими або відкладеними реакціями скорботи. Людина може мати емоційні реакції на момент втрати, але вони пригнічуються з різних причин. Фактори, які затримують переживання горя, можуть включати: перемикання уваги на негайні потреби; заборона на прояв емоцій, як внутрішня, так і зовнішня, в тому числі й стигматизація відкритої скорботи; неприйняття факту смерті тощо.
- перебільшене горе – це процес при якому людина переживає посилення реакцій нормального горя. Відчувається емоційне перевантаження, що стає наслідком порушення адаптації. Перебільшені реакції призводять до депресії, підвищеної тривожності, розвитку фобій, які виникають в контексті втрати та розвитку залежності (наркотичної або алкогольної).
- замасковане горе – це непроявлене горе, тобто свідоме, чи несвідоме пригнічення вираження реакцій скорботи. Якщо людина не може пережити відкрито своє горе, то психіка відреагує одним з двох способів: фізичними симптомами або розвитком дезадаптивної поведінки. Іноді людина не може витримати напруги скорботи й тоді включаються механізми захисту, такі як ігнорування або блокування емоцій.
Джерела: Рибик Л. А. Теоретико-прикладні засади надання психологічної допомоги дружинам правоохоронців, загиблих при виконанні службових обов’язків. – автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.0 Київ, 2019. 24 с.; Worden J. W. Grief Counseling and Grief Therapy: A Handbook forthe Mental Health Professional. SpringerPublishingCompany, 2001. 158 р