Терапевтична казка для малят, які не можуть привчитися спати у своєму ліжку, а йдуть спати до батьків

Важливо, щоб казку розповідала значуща для малюка людина, мама чи тато.

Якщо у вашої дитини такої проблеми немає, можна просто розповісти казку в розважальних цілях.

Як дракончик Остік почав у своєму ліжечку спати

Автор - Владислава Курінна

За обрієм, за синім морем, за жовтим полем, у затишному лісочку жив маленький дракончик Остік із мамою та татом.

Вже зовсім скоро Остіку мало виповнитись 4 рочки. Він дуже любив грати із своїм ліпшим другом Ісиком у вогнебол та змагатись, хто вище стрибне. Але Ісик постійно вигравав, адже вже міг допомагати собі утримуватись у повітрі крильцями, а от крильця Остіка були ще геть слабкі.

І мав ще Остік одну таємницю, він дуже любив спати у ліжечку із своїми батьками. Аж ніяк мама не могла привчити Остіка спати у своєму ліжечку, на своїй подушці та під своєю ковдрою.

І ось одного вечора,  мама закінчила розповідати казку, погасила світло, і побажавши Остіку гарних снів, вийшла з його кімнати. Поворочавшись декілька хвилин, Остік сів на ліжко і спустив лапки. Він, як завжди, збирався піти спати до батьків. «Ех, ну а що ж робити, якщо мені сумно одному спати?», - подумав він.

- Ну от тому крила в тебе і не ростуть, - пробурчав хтось знизу.

Остік аж підстрибнув від несподіванки.  Озирнувшись, нікого поруч не побачив.

- Гей, не так сильно на мені стрибай, вночі я люблю теж відпочивати, - знов хтось подав голос.

- Стрибати? - замислився Остік, - ліжко, це ти зі мною говориш?

- Авжеж, нарешті згодавався. Дозвольте представитись, ліжко Лі у п‘ятому колінні.

- Лі, а чому раніше ти зі мною не говорило?

- Ну ти завжди від мене вночі уходиш, коли нам говорити? - насупилось ліжко, - А мені образливо. Я сучасне зручне ліжко, у мене дуже багато  місця для тебе і твоїх крил.

- Мої крильця дуже маленькі, мені багато місця не потрібно, - сумно промовив дракончик.

- Вони в тебе і маленькі, тому що ти спиш із батьками, і крилам там тісно.  А якщо б ти спав на мені, то і крила знали б, що їм є куди рости, і що для них місця у ліжечку є.

- О, справді? Тоді я буду спати у своєму ліжку, перевіримо, — надихнувся Остік.

Цієї ночі маленький дракончик ще покрутився, а потім міцно заснув.  А наступного дня помітив, що його крильця ніби трішки збільшились. Настала 2-а ніч, Остіку дуже хотілося піти під бік мами, але він знав, що тільки у своєму ліжечку і він, і його крила будуть рости та зміцнюватись. І так дійсно сталося, вже наступної гри у стрибки вгору з Ісиком, Остік переміг. Адже його крильця настільки стали сильними, що він зміг злетіти вверх на декілька метрів.

З того часу Остік спить у своєму ліжечку, і всім малятам так радить робити.