Використання предметів для спілкування з дітьми з ООП

Яку б мову не вивчала дитина, у розмовах з нею необхідно постійно згадувати предмети, які тим чи іншим чином пов’язані з повсякденними активностями і діями, для того, щоб ці слова (назви предметів) отримали певний зміст. Звичайна дитина чує слова сотні і тисячі разів до того, як сама навчиться говорити. Дитина з ооп потребує багаторазового показу предметів, їх зображень перед тим, як ці предмети отримають для дитини свій зміст.

Використовуючи різноманітні предмети впродовж дня дитина природнім чином починає асоціювати певні предмети з відповідними діями, заняттями, функціями. Наприклад: ложка, чашка, мило є природніми елементами добре знайомих дій, під час яких дитина може торкатися цих предметів та взаємодіяти з ними. Якщо дитина не торкається предметів або дорослий не намагається привернути увагу до них, то тоді ці предмети не набувають свого змісту для дитини природнім шляхом.

Наприклад, якщо дорослий намилює та миє дитину, яка пасивно приймає це, то тоді мило не може набути для нього змісту. Якщо дитина допомагає взяти мило, відчути на запах і дотик, намилитися, погратися з піною, змити водою, то тоді цей предмет набуває певного сенсу.

З часом, коли предмети почнуть набувати для дитини сенсу як функціональні елементи повсякденних занять, вони будуть ставати предметами-референтами, тобто набуватимуть зв’язку з певною діяльність та символізувати її.

Предмети-референти можна використовувати як підказку (сигнал) про початок активності (дії), а також з їх допомогою дитина може попросити про конкретну активність.

Цей процес є природнім кроком до початку спілкування за допомогою символів. Процес переходу від реальних предметів до символів, зображень  та знаків має відбуватися поступово.

Доцільно спочатку використовувати предмет меншого розміру, або його частини, яку можна приклеїти до товстого картону. Якщо у дитини є порушення зору, то важливо надати їй достатньо часу на обстеження предметі, порівняння предмету та його контурів тощо.

Важливо пам’ятати, що навіть якщо дитина з ООП має досить гарний зір, вона може мати труднощі у сприйняті двовимірних зображень та співвіднесенні малюнку з реальним предметом. Саме тому бажано повільно переходити до більш абстрактних символів і поєднувати їх з реальними предметами доти, доки дитина не продемонструє чітке розуміння більш абстактного рівня.