Як допомогти дитині, якій сняться кошмари
Батьки часто зіштовхуються із тим, що вранці дитина має поганий настрій або вночі скаржиться, приходячи до батьків, що їй наснилося нічне жахіття.
Не завжди діти розповідають про те, що їм наснилося. Але вранці можна помітити якийсь настрій у дитини та запитати її про сни. Також виявляються симптоми, які розкажуть, що малюка мучать кошмари:
- крик уві сні, поганий сон;
- відсутність апетиту та пригніченість;
- небажання спілкування з друзями чи батьками;
- нервовий тик, поява головного болю, живота;
- дратівливість, спалахи агресії;
- енурез.
Іншими словами, за будь-якого відхилення від звичайної поведінки та стану дитини, можна запідозрити нічні кошмари. Якщо батьки точно знають про страшні сновидіння дітей, то в їх силах допомогти дитині.
Проблеми дитини це стрес і для батька, але не потрібно показувати, що ви налякані або дуже засмучені. Впевненість та спокій на дітей подіє набагато краще. Насамперед необхідні довірливі стосунки, в яких дитина розповідає про все, що її хвилює і що відбувається з нею, коли вас немає поряд.
У такому оповіданні вже можна дізнатися причину нічних кошмарів, важливо надати підтримку: почитати казку перед сном, не залишати дитину одну, оточити увагою, турботою та ласкою. Маля має почуватися захищеним, заспокоїтися і розслабитися. Ось що може допомогти у подоланні страхів перед кошмарами:
- спільні прогулянки перед сном у приємному місці.
- цікаві заняття з дитиною вдень;
- обов'язкове обговорення снів;
- вечірнє читання добрих казок.
Діти часто бояться засипати одні у темряві. Щоб позбавити дитину від страхів, можна залишити увімкненим невеликий світильник до моменту глибокого сну. Зі спальні краще прибрати дзеркало. Якщо малюкові насниться поганий сон, вранці можна попросити намалювати події та персонажів із кошмару, потім домальовувати у смішному варіанті та порвати аркуш із малюнком на дрібні шматочки. При цьому переконати дитину, що тепер жах не повернеться.
До лікаря варто звернутися в тому випадку, якщо кошмари не минають, вони частішають і супроводжуються криками. Можуть знадобитися полісомнографія, МРТ, комп'ютерна томографія, ЕЕГ.