Як сприяти розвитку особистісної активності та образу «Я» дитини дошкільного віку

Саме дошкільний вік є дуже важливим етапом у розвитку особистості. Це період початкової соціалізації дитини, коли закладаються основи самосприйняття особистості. І якщо в цьому віці буде закладено фундамент позитивного самосприйняття, це забезпечить сприятливий особистісний розвиток загалом. У майбутньому такі діти є більш успішними та самодостатніми, адже їх самооцінка є адекватною і вони повністю приймають себе у цьому світі.

А що ж можуть зробити дорослі, щоб сприяти цьому? Відповідь у наших рекомендаціях:

1. У спільних діях та іграх з дитиною мама повинна дбати про те, щоб ініціатива поступово переходила від неї до дитини. Взаємодія має бути гармонійною, тобто, дотримуватися співвідношення ініціативи і дій у відповідь, як з боку матері, так і з боку дитини. Намагайтеся відповідати на всі ініціативи малюка. Якщо можливо, не переривайте насильно гру малюка, щоб позайматися з ним (почитати книжку, помалювати), не заважайте його цілеспрямованій діяльності.
2. Створюйте умови для розвитку образу дитини. Для цього надавайте їй свободу вибору дій, іграшок, партнерів з гри. Поважайте право малюка на власну думку, прояви самостійності та незалежності.
3. З метою розвитку уявлень дитини про свої фізичні здібності слід створювати умови для оволодіння дитиною складними рухами, називаючи їх, здійснюючи разом з малюком, потім даючи можливість виконувати їх самостійно (на прохання дорослого). Так, організуйте рухливі ігри, що включають різні види рухів: ходьбу, підстрибування, присідання, стрибки, біг. Корисні музичні заняття із простими танцювальними рухами. 
4. Час від часу підводьте дитину до дзеркала, посміхайтеся її відображенню, називайте на ім'я. Пропонуйте дитині розглядати одяг, співвідносити відображення у дзеркалі з реальністю.
   
5. Слід також вчити дитину впізнавати себе та інших на фотографіях. Малюку показують на них маму, тата, бабусю, знайомих дорослих, інших дітей. Особливо цікаво для дитини впізнавати себе у молодшому віці, порівнювати із собою зараз, спостерігати за змінами у своєму зовнішньому вигляді,  фізичному «Я».
6. Слід брати до уваги почуття власності, що розвивається у дитини. Розуміння того, що вона має своє місце за столом, свій куточок для гри, своє ліжечко, чашку, одяг тощо, свідчить про розвиток самосвідомості, уявлення про себе як володаря певних речей. Також, було б добре, якщо б ви стукали у власну кімнату малюка, таким чином, привчати дитину змалечка до наявності особистісних кордонів.
7. Пропонуйте хлопчикам і дівчаткам різні іграшки, сюжетні ігри відповідно до статево-рольової приналежності, схвалюйте, заохочуйте поведінку, що відповідає статі дитини, створюючи умови для формування статевої ідентичності.
8. Заохочуйте дитину до прояву почуття співпереживання іншим людям. Похваліть малюка за те, що він прагне втішити того, хто плаче, підкажіть, як це краще зробити (запропонувати іграшку, пригостити солодощами, обійняти і поцілувати). Аналогічно розвивайте у дитини здатність поділити з іншими позитивні емоції: радість, захоплення, відчуття задоволення та ін.
9. Створюйте умови для формування конкретної самооцінки, оскільки дорослий є спочатку головним поціновувачем досягнень малюка, від його поведінки багато в чому залежить, як відбуватиметься становлення конкретної самооцінки дитини. Хваліть дитину щодня. Привчайте до самоповаги. Пояснюйте, що дитина достойна найкращого.

Зважайте на те, що дорослий в житті дошкільника є прикладом для наслідування. Формуйте в дитини відчуття гідності та самоприйняття. Дозволяйте дитині займатися самодослідженням свого “Я”: фізичних можливостей, інтересів, здібностей, відмінностей.