Колективна психологічна травма

Психотравми в умовах надзвичайних та екстремальних ситуацій називають колективними.

Колективна травма – це психічна травма, яку отримала група людей будь-якого розміру, аж до цілого суспільства, внаслідок соціальної, техногенної чи екологічної катастрофи або злочинних дій політичних чи інших соціальних суб’єктів.

• Первинна колективна травма (людина в осередку війни)
• Вторинна колективна травма (близькі, рідні, травма свідка)
• Імпліцитне травмування (люди, що допомагають)

Причини колективних травм

• війни;
• геноцид у різних виявах (в Україні це Голодомор);
• катастрофи (техногенні та гуманітарні);
• стихійні лиха (екологічні катастрофи);
• соціальні революції і перевороти (державні та військові);
• депортація або вигнання великих груп людей (наприклад, за етнічною чи релігійною ознакою);
  
• обмеження свободи великих груп людей (концтабори, рабство);
• політичні, релігійні та інші репресії;
• терористичні акти, що викликали суспільний резонанс;
• вбивство або трагічна загибель суспільних лідерів чи кумирів.

Особливості колективної травми:

• не обмежена в просторі – окрім безпосередніх учасників, охоплює людей, прямо не причетних до травмувальних подій;
• розтягнутість у часі – травма відривається від конкретної події, закріплюється в історичній пам’яті, часто проходить через декілька поколінь (тоді травму називають історичною);
• жертви колективної травми не окремі люди, а соціальні групи, що стали об’єктами травматизації;
• травмованою себе відчуває вся група, навіть ті, кого особисто не торкнулася трагедія;
• тривалий характер (в неопрацьованих травмах є багато прихованих наслідків, особливо, коли події замовчувалися).

Психологічні наслідки колективної травми:

• соціальна фрустрація;
• зростання психологічних проблем;
• посттравмівні стресові та супутні розлади;
• зростання соматичних хвороб;
• групоцентризм, схильність ідеалізувати власну соціальну групу та бачити образ ворога в представниках інших груп, особливо тих, хто відповідає за травмування.