Основи психологічної комунікації

Для того, аби побудувати правильно комунікацію, особливо під час надання першої психологічної допомоги, ви маєте:

• пам'ятати і розуміти, що в цьому стані людина є дуже схильною до навіювання та впливу, тому будь-яке слово може спричинити реакцію як миттєву, так і відстрочену;
• використовувати принцип "приєднання і ведення": якщо людина сидить, фахівець також сідає; якщо потерпілий рухається - активна психомоторна реакція, то фахівець, "приєднуючись", також починає рухатись, поступово сповільнюючи темп;
• бути"активною силою", яка повертає людину до ситуації " тут і зараз";
• використовувати фрази-інтервенції чітко, коротко, впевнено. Нести посил: "Я з Вами, Ви не один. Я можу Вам допомогти";
• обов'язково представитися: "Я (ім'я)";
• сфокусувати потерпілого перш за все на фізичних відчуттях, наприклад: взяти за руку та попросити потиснути вашу руку (спитавши дозволу). Цим фахівець сприяє поверненню до людини відчуття контролю й активізує здатність відчувати своє тіло;
• використовувати техніку "Три так" для встановлення ефективного контакту: поставити послідовно три прості запитання, на які людина з великою ймовірністю відповідатиме "так";
• поставити питання, що передбачає вибір, або попросити про щось, що людина здатна виконати, наприклад: налити в стакан води для себе, спитати, що вона хоче випити (чай чи каву), розповісти, куди вона піде, як тільки відчує себе краще;
• уникати конфронтації, підтримувати будь-які позитивні зміни в поведінці потерпілої людини, заохочуючи словами і жестами;
• зосередитися на досвіді потерпілої людини в подоланні стресових ситуацій, закінчуючи первинну інтервенцію. Звернутися до того, як у минулому вона долала стреси, що саме допомогло їй справлятися;
• надати інформацію про можливі стани після травматичної події, контакти фахівців, до яких людина може звернутися в разі потреби.

(Джерело: методичні рекомендації "Перша психологічна допомога.Алгоритм дій, надані листом МОН від 04.04.2022  № 1/3872-22)