Як розпізнати, що підліток має психологічну травму?

Підлітки є дуже складною категорією для роботи незалежно від того мають вони психологічну травму чи ні. Ще складніше працювати з дітьми, що мають психологічну травму в підлітковому віці, так як такі діти можуть проявляти девіантну чи ризиковану поведінку, мати суїцидальні схильності чи бути агресивними.

Зверніть увагу, коли спілкуєтесь з дітьми 12-18 років на наступні реакції/дії:

• мають ознаки депресії;
• почуваються самотніми, несхожими на всіх або ніби «божевільними»;
• уникають відвідування місць, які пробуджують спогади про травму;
• мають проблеми зі сном;
• з’являються прояви ризиків поведінки;
• проявляють розлади харчової поведінки;
• самоушкоджуються (наприклад, порізи, суїцидальні схильності);
• розповідають про травмуючий досвід з великою кількістю подробиць;
• вживають та зловживають наркотиками та алкоголем;
• проявляють нехарактерну сексуальну активність та нерозбірливість;
• кажуть, що нічого не відчувають.

Зазначена поведінка та реакцію можуть бути ознакми психологічної травми та потребувати професійної допомоги.

Пам’ятайте!

Не всі діти, що бачили бойові дії, були вивезені з зони бойових дій або є тимчасово переміщеними особами є у групі ризику щодо розвитку психологічної травми та її наслідків.

Діти, які нібито перебували у відносній безпеці, у тому числі були вивезені закордон і не були свідками психотравуючих подій, також можуть мати психологічну травму та стани, пов’язані з нею.

Також звертаємо вашу увагу, що якщо ви бачите ознаки психологічної травми в підлітків, проте не маєте профільної психологічної освіти, бажано звернутися за професійною допомогою. Тому дуже м’яко поспілкуйтеся з батьками дитини (іншими законними представниками) та пошукайте спільно шляхи допомоги.