Шок, ступор та істерика під час психотравмуючої події
Практичні психологи, соціальні працівники, волонтери, які безпосередньо працюють з тими, хто втратив на війні сина, батька, брата, з тими, хто пережив бомбування та насильство, притаманне зонам війни та окупації, з тими, хто переселився з зони війни, а також працівники медичних установ, куди звертаються за медичною допомогою травмовані чи зґвалтовані жінки, лікарі які оглядають дітей, повинні розрізняти ознаки стану людини, дорослої і дитини, а також вміти надати їм екстрену психологічну допомогу. Психологи, які працюють з людьми, що опинились в екстремальних обставинах, рекомендують звернути увагу на те, як розрізняються вигляд і поведінка людини, що знаходиться у стані шоку, стресу чи отримала травму. Як правило, людина, яка потрапила в трагічні обставини, знаходиться у стані шоку, а свідки перебувають у стані стресу чи травми.
Шок
Зовнішніми ознаками шоку є:
• сильне збудження;
• зблідніла шкіра;
• дихання та пульс прискорені;
• зіниці розширені;
• кінцівки холодні;
• пильний погляд, очі блимають;
• витрішкуваті очі;
• паралізоване мовлення;
• прагнення відокремитися від інших;
• знаходження в ембріональній позиції, агорофобія;
• втрата відчуття реальності;
• відсутність реакції на біль.
Первинна допомога людині, яка знаходиться у стані шоку
Рекомендується з самого початку припинити дію джерела травмування на постраждалу особу. Треба як найшвидше ізолювати постраждалу людину від трагічних обставин. Відвести чи віднести його/її в більш затишне місце.
Після того як ви евакували людину необхідно надати постраждалому (постраждалій) першу допомогу у разі наявності поранень, опіків, переломів і тощо. У разі необхідності рекомендується надати травмованому постраждалому обезболюючого і заспокійливого, а, можливо, снодійне. Треба намагатися зігріти постраждалу людину за допомогою грілок.
На першому етапі не рекомендується людину, яка знаходиться у стані шоку, перевозити чи переміщати. Також рекомендується покласти людину з симптомами шоку на спину чи попросити людину зробити це (за виключенням наявності в людини серцевої недостатності, початку приступу астми і у випадку, коли людина відмовляється лягти). Далі підніміть ноги людини під кутом 45 градусів. Через кілька хвилин можна опустити ноги і повторити теж саме ще раз. Коли одна нога постраждала, зробіть теж саме з однією ногою.
Ступор
Ступор є однією з сильних захисних реакцій організму людини на потрясіння, зокрема, на жорстоке насильство. Такий стан може тривати всього кілька хвилин, а, буває, триває кілька годин. Це загрожує повним виснаженням людини. Залишати людину у стані ступору довгий час не рекомендується.
Зовнішними ознакими ступору є:
- різке зниження чи відсутність довільних рухів і мовлення;
- відсутність реакцій на зовнішні подразники (шум, світло, дотики, щипки);
- «застигання» у певній позі, заціпеніння, стан повної нерухомості;
- можливою є напруженість окремих груп м‘язів
Яку допомогу треба надати:
- зігніть потерпілій людині пальці на обох руках і притисніть їх до основи долоні, залишаючи в той же час великі пальці виставленими назовні;
- кінцівками великого і вказівного пальців масажуйте постраждалій точки, які розташовані на лобі над очами рівно посередині між лінією росту волосся та бровами і чітко над зіницями;
- долоню вашої вільної руки покладіть на груди потерпілої;
- підлаштуйте своє дихання під ритм її дихання;
- пам‘ятайте, що людина, яка знаходиться у стані ступору, може чути і бачити.
Тому говоріть їй на вухо тихо, повільно і чітко те, що може викликати в неї сильні емоції (краще негативні). Пам‘ятайте: треба досягти реакції потерпілої людини і вивести її зі стану заціпеніння.
Істерика
Часто істерика у потерпілої людини виникає як результат перенесеного нею жаху, страху, трагічної ситуації. Істерика може бути короткою, всього декілька хвилин, а може тривати кілька годин.
Зовнішніми ознаками істерики є:
- зберігається свідомість;
- надмірне збудження, багато рухів, театральні пози;
- мовлення є емоційно насиченим, швидким;
- крики, ридання.
Як допомогти потерпілій людині в цій ситуації:
- Видаліть глядачів, створіть спокійні умови. Залишайтеся з потерпілою людиною наодинці, коли це не є небезпечним для Вас.
- Неочікувано здійсніть дію, яка може сильно здивувати.
- Говоріть з постраждалою людиною короткими фразами, впевненим тоном («Ти можеш випити води!», «Умийся»).
- Після істерики наступає занепад сил. Вкладіть потерпілу людину відпочити, рекомендуйте їй заснути. Спостерігайте за її станом, дочекайтеся прибуття фахівця.
- Не потурайте бажанням постраждалої людини. Буває, що люди, які пережили драматичні події, залишаються сильно травмованими тим досвідом і не можуть повернутися до нормального життя.
Джерело: Психологія Бою, 2015, А.М. Романишин, О.В. Бойко, Д.В. Богодицький, Т.М.Мацевко, В.М. Кожевніков, О.С. Капінус, І.Т.Смага, В.І. Пазина, Т.Л. Грицевич, Гузенко І.М.